ЗНО

Іменник    

Рід іменників

Чоловічий рід: він – стіл, дуб, край..

Жіночий рід   : вона – парта, сумка...

Середній рід   :воно – вікно, місто

Увага! Іменники чоловічого і жіночого роду мають нульове закінчення.

Чоловічий рід                                                                      Жіночий рід

Род.відм.   а, я, у, ю                                                            і

Орудн. відм  ом, ем, єм                                                      ю

Розкіш  – нема розкоші  – жіночий рід

Розпач  – нема розпачу – чоловічий рід

Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження

До чоловічого роду належать:

А) іменники, що містять вказівку на чоловічу стать або без такої вказівки: аташе, портьє, містер...

Б) іменники, що означають масть тварин: поні, шимпанзе какаду, колібрі...(крім муха цеце)

До жіночого роду належать іменники, що обов’язково містять вказівку на осіб жіночої статі: мадам, місі, леді.. ( і муха цеце)

До середнього роду належать іменники, що містять  назви неживих предметів: табло, піаніно, таксі, желе...

Увага!

Тільки до чоловічого роду належать: біль, тюль, толь, ступінь, степінь, клавіш, м’якуш, ферзь, бриль, дриль, таріль..

Тільки до жіночого роду належать: путь, авеню, івасі (риба), салямі, кольрабі (капуста)

Увага!

Іменники, у яких є дві однакові букви і закінчення –я вживаються і в однині і в множині: (знаряддя, оповідання, обличчя..) але: картоплиння, колосся, волосся, збіжжя, мислення – вживаються тільки в однині.

Іменники воло, віно, віче, ложе – відмінюються. Вони належать до середнього роду (друга відміна)

Число іменників

Лише в однині вживаються іменники, від яких не можна утворити форму множини, а саме:

А) назви збірних понять: студентство, молодь, кіннота...( але: полки – полки, стадо – стада...)

Б) речовинні іменники: солома, кропива, цемент, цукор...

В) з суфіксом – -ість,  цтв(о),  ств(о) (совість, старість, жіноцтво, людство...)

Г) власні назви: Львів, Одеса, Харків..

Лише в множині вживаються іменники, від яких не можна утворити форму однини: ворота, сіни, двері

Увага! Іменники, які мають суфікс ­ -ощі (заздрощі, труднощі,..)

Відміни іменників

До першої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та спільного родів із закінченням –а (-я):сирота, межа, Микола

До другої відміни належать іменники:

а) чоловічого роду із закінченням –о (Дніпро, тато..), нульовим закінченням (тіл, дуб, степ) та на й (край, гай)

б) середнього роду із закінченням  -о, -е (всі) (місто, вікно, поле...) та із закінченням –а (-я), крім тих, у яких при  у родовому відмінку не з’являються суфікси –ат-, -ят-, -ен-.: обличчя, знання, прислів’я..

До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати: совість, ніч, піч...

До четвертої відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а (-я), у яких при відмінюванні  з’являються суфікси –ат-, -ят-, -ен-: теля – теляти...

Іменники, що не належать до жодної з відмін

1.      Іменники, що вживаються лише в однині: ворота, двері, штани...

2.      Невідмінювані іменники іншомовного походження: піаніно, табло, реле, желе...

3.      Іменник, які в родовому відмінку однини мають закінчення –ого (вартовий – вартового, молодий – молодого) та закінчення –ої ( молода – молодої, учительська – учительської...)

Увага ! Іменники віче, ложе, воло, віно – відмінюються і належать до середнього роду ( 2 відміна)

Поділ іменників на групи

На групи поділяються лише іменники першої та другої відмін.

До твердої групи належать:

А) іменники чоловічого та жіночого та середнього роду, основа яких закінчується на твердий приголосний: парта, стіл, вікно..

До м”якої групи належать:

А) іменники, основа яких закінчується на й: край, гай...

Б) іменники, основа яких закінчується на м’який знак: стілець, хлопець...

В) іменники, які закінчуються на я : обличчя. знання,

Г) іменники середнього роду, основа яких закінчується на е , що стоїть не після шиплячих (ж, ч, ш, щ) : поле, море, горе...

До мішаної  групи належать:

А) іменники чоловічого та жіночого роду, основа яких закінчується на шиплячий (ж,ш, ч, щ) : плащ, дощ, каша....

Б) іменники середнього роду із закінченням е, що стоїть після шиплячих: прізвище, середовище, віче, ложе...

Поділ іменників на групи з кінцевим приголосним Р

До твердої групи належать:

А) односкладові іменники: мир, вир, кір,  (крім цар – бо царя, псар – бо псаря)

Б) іменники, які в Називному відмінку множини мають закінчення –и,  а в Родовому відмінку однини – закінчення –у, -ю...

Командир – командира – командири...

Як виняток до твердої групи належать: звір, комар, снігур, міляр, маляр, ювіляр, столяр, долар, панцир, пластир, хабар...

До м”якої групи належать:

А) іменники, які в Називному відмінку множини мають закінчення –і,  а в родовому відмінку однини – закінчення –я, -ю

Лікар – лікарі–лікаря...

Як виняток: Ігор, кучер...

До мішаної групи належать:

а)іменники з наголошуваним суфіксом –яр, які означають професію або зайнятість: школяр, каменяр, скляр...

Закінчення іменників другої відміни у родовому відмінку однини

Закінчення – а, (-я) мають іменники, що означають:

1.      Назви осіб, ім”я, прізвище: студента, робітника, Петра, Мороза

2.      Назви частин тіла: тулуба, пальця (але: мозку)

3.      Назви тварин: ведмедя, вовка, пса...

4.      Назви дерев: ясеня, ясена, дуба, клена...

5.      Назви конкретних предметів: ножа, ключа, олівця...

6.      Назви міст й сіл: Львова, Києва...( але Кривого Рогу...)

7.      Назви мір довжини, ваги, часу: тижня, понеділка, кілограма, кілометра. ( але: року, віку)

8.      Грошові назви: долара, фунта, карбованця

9.      Назви автомобілів та їх частин: тролейбуса, автобуса, мотора, двигуна...

10.  Назви терміна точних наук: атома, сегмента, косинуса..

11.  Назви суфіксальних термінів українського походження: іменника, прикметника..(але: виду, стану, способу...)

12.  Назви будівель іщз наголосом на останьому складі: гаража, бліндажа, куреня, хліва, млина...

                                   

Закінчення – -у (-ю) мають іменники, що означають:

1.      Назви будівель, приміщень та їх частин: будинку, коридору, вокзалу..

2.      Назви організацій, установ: університету, інституту...

3.      Назви збірних понять: батальйону, полку, колективу

4.      Назви кущів: чагарнику, сушняку, вишняку...

5.      Назви рослин: бузку, глоду, щавелю..(але:вівса)

6.      Назви речовини, матеріалу: піску, цементу, соку, аспірину...(але: хліба)

7.      Назви явищ природи: дощу, снігу, морозу, інею...

8.      Назви ігор, танців: футболу ,хокею, вальсу (але: квача, гопака...)

9.      Назви літературних термінів: жанру, журналу, роману..

10.  Географічні назви: Пакистану, Китаю...

11.  Назви простору: лісу, гаю, майдану ; але – ліска, гайка, майданчика, бо  є суфікс К)

Закінчення іменників в орудному відмінку однини:

Тверда група:

Чоловічий рід  ­ - ом (столом, вовком...)

Жіночий рід ­-    ою (мамою, сестрою...)

М’яка і мішана група:

Чоловічий рід  – ем, єм ( плащем, дощем...)

Жіночий рід –  ею, єю  (мрією, землею)

Займенник

1. Особові: я, ти, ми, він, вона, воно, ви, вони
2. Зворотний: себе ( немає  форми називного відмінка)
3. Присвійні:  мій, твій, наш, ваш, свій, його, її, їхня, їхнє
4. Вказівні: той, цей, такий, стільки
5. Означальні: сам, самий, кожен. Кожний, жоден, жодний весь, увесь, вся, всяк, всі, усі..
6. Питально -відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки
7. Заперечні: - утворені від питально-відносних за допомогою частки ні (ніхто, ніщо....)
8. Неозначені: - утворені від питально-відносних за допомогою різних часток(сь, ся, будь, казна, хтозна, аби...): хтось, дещо, абичий...