сценарій свята

                                                                                                          Маркіян Шашкевич - просвітитель Галичини. Священик за покликанням , він усе своє життя присвятив рідному народові.І ми, вдячні нащадки, вшановуємо пам'ять геніального співвітчизника. Пропонуємо сценарій свята, присвячений М.Шашкевичу .
   
                                                                                                                                                                                                                                             
                                                                                                                                               СЦЕНАРІЙ СВЯТА                                                                                                                        « РАЗОМ К СВІТЛУ , ДРУГИ ЖВАВІ »                                                    (присвячений роковинам від дня народження МАРКІЯН ШАШКЕВИЧА)                     Підготували:Олексюк Л.М. ,Цьолків У.Б                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   ПОЕТ У РЯСІ -                                                                                    

         СКАЖЕТЕ,НЕЗВИЧНО,                                                                                               І ЛАДАНОМ ПРОПАХ,                                                                                                І ХРЕСТ НА ГРУДЯХ,                                                                                                   ЄВАНГЕЛІЄ НА СТОЛІ…                                                                                                      В.ЛУЧУК                                                                                                           ВЕДУЧИЙ 1.У кожному народі, як на зоряному небозводі є постаті різної яскравості і величини. Одним серед таких постатей українського народу є Маркіян Шашкевич , котрий народився , виріс і працював на нашій українській землі- у Галичині. Жив Маркіян недовго, всього   32 роки, а якою яскравою зорею світила його постать. У чому полягає його заслуга перед українським народом ? Через що народ так велично вшановує його пам'ять?                                                                                      УЧЕНЬ1.Вірш І.Драча «Земний уклін Вам».                                                                   Де сплять під кам'яним замком                                                                                      вогненне джерело - Шашкевич                                                                                        та огненний вулкан – Франко,                                                                                                                        І,віддаючи святую почесть покійним праотцям, сказати :                                         Земний уклін Вам, хто відстояв                                                                                      Свій вік, свій дім, свій чесний хліб…                                                                              Не онімечили святої,                                                                                                       Не спольщили,хоча й могли б.                                                                                                                                                                                                                                   Ми ладні руки цілувати                                                                                                                           тому, хто у страшній порі                                                                                                зберіг для нас дзвінкі Карпати                                                                                                                             І мову голубу зберіг.                                                                                                                             Пахуче форте, не піано,                                                                                                    Її фортісімо гряде…                                                                                                            На сповідь йдем до Маркіяна…                                                                  ВЕДУЧИЙ 2. Його ім'я носять багато українських шкіл і навчальних закладів в Україні й за кордоном . Його ім'ям названі вулиці, площі, встановлені пам'ятники тощо. На горі ,біля пам'ятника, який встановлено коло села Підлисся, де народився М. Шашкевич, щорічно в першу неділю серпня збирається народ на урочисте вшанування пам'яті людини духу та віри. Усе  говорить про те, що українці високо цінують те, що М. Шашкевич зробив для народу.                        ПІСНЯ      про ШАШКЕВИЧА «Він був і нема…»(СПІВАЮТЬ МОНАХИ-СТУДЕЇ)                                                                                                                              Він був і нема. Не зосталось портрета.                                                                            Який він- не знатимуть, певне, повік.                                                                    Це- доля поета, недоля поета,                                                                                            Що нам його дав дев'ятнадцятий вік.                                                                          А люди приносять то квітку, то колос,                                                                                 То пісню,то книжку кладуть на поріг.                                                                       Які твої очі?А мова? А голос?                                                                                 Ніхто не розкаже, крім свідків твоїх.                                                                  ВЕДУЧИЙ 3. Сотні істориків, літературних критиків та психологів шукали й шукають розгадки Маркіянового феномену, вбачаючи появу його генія то у впливах Французької революції, то у впливах класицизму та романтизму, то у впливах панславізму тощо. Але майже ніхто не згадує колиски його дитинства – села Підлисся на Золочівщині.                                                               «ВЕСНІВКА»(ВІДЕО пісні у виконанні тріо бандуристів  ),                     ОДНОЧАСНО  ТАНЕЦЬ.                                                                                           ВІРШ «ШУМИ ,ВІТРЕ»                                                                              Шуми,вітре, шуми, буйний,                                                                                                 На ліси, на гори,                                                                                                    Мою журну неси думку                                                                                               На підлиські двори…                                                                                                         Там колодязь студененький,                                                                                          А дуб воду тягне;                                                                                                              Не так щастя , як той води                                                                                       Моя душа багне.                                                                                             Підлисецька горо біла!                                                                                                       тебе не бачу,                                                                                                                     Так ми тяжко, так ми сумно,                                                                                      Що трохи не плачу…                                                                                        ВЕДУЧИЙ 4. Саме у рідному селі сформувалася його особистість, його висока культура, його повага і надзвичайний пієтет до мудрості та релігійності українського народу. Саме родинна оселя прищепила йому чутливість до потреб простої людини, знання основних законів духовного дозрівання, вміння розрізнити свідомі людські вади від несвідомих, а найголовніше – розвинула в отця Маркіяна рідкісний талант: учити, а не повчати, мислити завтрашнім днем і йти за віру і волю народу до переможного кінця.                                                      БАЛАДА ПРО ШАШКЕВИЧІВ КРАЙ .                                                                   Тут на варті віків стала Біла Гора                                                                                     І хрестом Маркіяна торкнулася дум заповітних,                                                           Щоб світила Вкраїні довічно яскрава зоря                                                                                                                                  Повсякчас із Підлисся у світ крізь століття.                                                                                                                           Шашкевичів край- все минуле ти нам пригадай,                                                            Шашкевичів край- нас любити Вітчизну навчай,                                                                                                                          Шашкевичів край – всі родини вкраїнські єднай.                                                                                                                                   ПІСНЯ «СКІЛЬКИ ЛЮДЕЙ ЩОДНЯ ЗУСТРІЧАЄШ»(виконують монахи-студеї)           Скільки людей щодня зустрічаєш.                                                                       В них є Ісус, чи це пам'ятаєш?                                                                         Один одному повинен бути братом                                                                 Кожного з них зустрічати радо.                                                                          Любов'ю жити у звичайний день.                                                                 Сльози втирати людській недолі                                                               Любов'ю жити у звичайний день.                                                                          Дати підтримку у лихій долі.                                                                       Христос Господь прийшов дати мир                                                                    І нам пригадав, що любов переможе.                                                                  Що всі, як браття,маєм бути ми.                                                                           Чи знаєш це, чи любити зможеш?                                                          ВЕДУЧИЙ 5. Людина з дитинства виробляє собі спосіб життя, який неначе річкова вода тече певним руслом до часу,допоки якась перешкода на її шляху не змусить її зміцнити свій напрям. Така зміна життя від загальноприйнятого способу була викликана у  М. Шашкевича певною обставиною. Із передання знаємо про таку легенду , яка буцімто пояснює майбутні дії о.Шашкевича.               ВЕДУЧИЙ 6. ЛЕГЕНДА.                                                                                        По селах і містах ходив бідний єврей , котрого звали «вічним». Він , казали,не може померти, блукає по землі за те,що коли Ісус ніс хрест на Голгофу і зомлів,а жінки хотіли йому дати води , підійшли до криниці,яка була на подвір'ї у цього «вічного» юдея,але він не дозволив набрати води. Тепер за кару юдей ходив по землі обідраний і бідний і просив милостині. Діти юрбою бігали за ним і кричали: «Чому ти не дав напитися води?» Одного разу серед ді- тей ,які бігали за юдеєм, був і М.Шашкевич. Юдей повернувся до дітей і кричав: «А ти чому не дав напитися?» Кричачи так ,він одночасно показував рукою на ту чи іншу дитину. Серед тих ,на кого показував юдей рукою, був і Маркіян. І з того часу хлопець думав, як би він поступив , коли б опинився на місці юдея. « А ти чому не дав напитися?»- часто вчувалося йому. І він думав, кому, чого і коли він не дав напитися. Відповідь йому на це питання прийшла пізніше. Він зрозумів, що весь український народ відчуває спрагу рідного слова, рідної мови, своїх звичаїв. Розуміємо,що це- легенда, котра містить правду про певні утиски ,котрі терпів наш народ у його час від австрійського уряду.               ПІСНЯ «ТИ НЕ ОДИН»(співають монахи-студеї)                                            Ти не один шукаєш світла вночі                                                                              І не один побачив промінь свічі.                                                                         Не один ти прагнеш щастя на землі.                                                                 Ти не один розлуки біль пережив                                                                    Ти не один і проклинав, і любив.                                                                          Та не знав, що тобі так бракує Христа.                                                                     Приспів                                                                                                                  Нехай не сходить сонце гніву твого                                                                         На цій землі, де і так повно сліз.                                                                          І хай до прірви ще далеко йти                                                                         Зупинись!Зупинись!                                                                                                    Бо Господь знову постукає в двері стиха                                                         І скаже: «Дитя, відчини!»                                                                                     Бо Господь знову постукає в серце стиха                                                         І скаже: «Зі мною іди!»                                                                                           Ти знав ,що йдеш, та не знав куди йти.                                                                Ти ніс свій хрест , але для чого нести ще не знав.                                            І розпач дух твійрозвивав.                                                                                 Ти так любив , та не любили тебе.                                                                       І знову серце остудилося твоє.                                                                           Ти не знав , що у всесвіті цьому хтось любить тебе.                                ВЕДУЧИЙ 7. Маркіян починає думати над тим, як українську мову, яка названа мовою простолюддя, зробити мовою, рівною мовам інших народів. Українці в основному були неписемні. Знищити мо- ву означало знищити націю. Щоб зберегти націю, треба було відро- дити мову. Потрібні були школи, в яких би навчали не іноземною , а рідною українською  мовою. Рівно ж, потрібні були книжки і журна- ли українською мовою. Потрібно було, щоб люди чули проповіді й промови на рідній мові, а не іноземній. Яку вони мало розуміли. Для цього було потрібно людей відважних, енергійних, які б пішли проти встановлених традицій. І М. Шашкевич вирішує бути одним із таких людей :віддати себе самого , щоб заспокоїти спрагу народу за рідним словом.                                                                                                                    ВІРШ «РУСЬКА МАТИ НАС РОДИЛА».                                                       Руська мати нас родила,                                                                              Руська мати нас повила,                                                                              Руська мати нас любила:                                                                               Чому мова її не мила?                                                                                              Чом ся нею встидати маєм?                                                                           Чом чужую полюбляєм?..                                                                               ВІРШ «ЯКИМ БУВ СТАН У ГАЛИЧАН…»                                                                Яким був стан у Галичан                                                                               Коли з'явився Маркіян?                                                                                Монарх,і шляхта,й поліцай                                                                          Висмоктували рідний край.                                                                                   І одинокий їх закон-                                                                                      Товстенна збірка заборон.                                                                                     Ба, був присутній і прогрес-                                                                      прогресував державний прес.                                                                         Сусіди майже вперегін                                                                               підводились тоді з колін.                                                                                             А ми,не здатні на протест,                                                                           Чекали на останній хрест.                                                                                       Та серед горя, серед сліз                                                                              Предтеча, син народу зріс.                                                                                     Отой предтеча  Маркіян                                                                                Вказав дорогу до дніпрян.                                                                           Підняв нас до вершин із дна,                                                                                     Бо ж рідним словом нас єдна.                                                                  Пішли ми в рух, як океан,                                                                                   Благословен його талант!                                                                             ВЕДУЧИЙ 8. Він- енергійний, наполегливий,сміливий, готовий на самопожертву, на подвиг, шукає однодумців і співпрацівників у справі відродження української мови. І знаходить їх в особі Івана Вагилевича, людини палкої вдачі, із широким польотом фантазії, що прагне до рішучих дій; та Якова Головацького- людини ініціативної,ділової,працелюбної,поміркованої і обачливої. Всі троє організовують гурток західно-українських письменників під назвою «Руська трійця», який очолив М. Шашкевич.                                       «Руська трійця» почала нелегку працю над відродженням україн- ської  мови, дбаючи про культурне відродження західноукраїн-       ського народу. На своєму шляху вони зустрічали великі перешкоди, але завжди йшли вперед , перемагаючи їх. І як ранішню зорю , що провіщувала настання світлого дня, вони дарують людям безсмертний альманах «Русалка Дністровая».                                                                  ВІРШ «РУСАЛКА ДНІСТРОВА»(ЛЮБОВ ЗАБАШТИ).                                «Русалка Дністрова», «Русалка Дністрова»                                                         Мов юна галичанка у серці ожива,                                                              Вона живе дитинно і кличе в даль сторіч,                                                      Дзвінка і повна смислу у всій своїй красі,                                                        Як мудрість Осмомисла й Червоної Русі.                                                  Славна вродою , як Роксоланонька,                                                               Ти, «Русалонько Дністрова»,                                                                       Книга-подвиг, моя розрадонько,                                                                     Між людей ти й тепер жива.                                                                       ВЕДУЧИЙ 9. У своїй діяльності М. Шашкевич сміливо переступає встановлені тодішні правила – виголошувати промови  і проповіді  іноземною мовою, яку народ не розумів, тому користь з таких про-мов була мала. Він говорив до народу українською мовою,яка була йому рідна, близька, зрозуміла. Очі людей наповнювалися сльоза –ми від радості почутого рідного слова.                                                                      ВІРШ «Я ТАК І БАЧУ МАРКІЯНА».                                                                           Я так і бачу Маркіяна:                                                                                  Обличчя мудре і бліде.                                                                                          Я так і чую Маркіяна:                                                                                           Те слово, що із серця йде.                                                                                 Він знає: скоро смерть прийде,                                                                      Але життя не жаль йому.                                                                                      Та жаль , що світло молоде                                                                                Не знищило стару пітьму.                                                                                  Не раз питав себе, чи буде                                                                           Пора свободи в ріднім краї.                                                                                     На панщині вмирають люди                                                                                    І він на панщині вмирає.                                                                                Боровся він, як був у силі,                                                                                          А в смертний час благословля                                                                    Селянські голови похилі                                                                                          І руки чорні, мов рілля.                                                                                 Стоять, упавши на коліна,                                                                            Чекають набожних повчань.                                                                                   А слова плоть ясна й нетлінна                                                                        Проблискує: народе встань!                                                                                Я так як бачу Маркіяна.                                                                                         Я так як чую Маркіяна.                                                                            ВЕДУЧИЙ 10. У своєму короткому житті , попри всі негаразди , він був щасливий. Одружився з коханою дівчиною Юлією Крушинсь- кою, яка створила справжній сімейний затишок. Висвятився на священика,працював у сільській місцевості. Мав двох синів: молодший помер дитиною, а другий – Володимир- пішов згодом дорогами батька у літературу, несучи у серці батьківські святині.                                                 ВІРШ «ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА»                                                                               Його життя - короткий шлях,                                                                                    Та не роки поета вимір.                                                                                          В його натхненній чистій римі                                                                     Палахкотить безсмертя стяг.                                                                                З його Підлисся на весь світ                                                                         б'ють віщі сонячні джерела.                                                                        Схиляють луги і села                                                                                                До них окреслених -  Орбіт.                                                                                     ВЕДУЧИЙ 11.Вшановуючи пам'ять Маркіяна Шашкевича, вдумуючись в обставину, яка спрямувала його життя на шлях служіння народу, ми згадуємо вислів: «А ти чи дав напитись?» Може ці слова тепер        звернені і до нас: «Чи дали ви напитися? Чи кожен з нас дав напитися?» Виникає питання : кому і чого?. У першу чергу Ісусові, котрий живе серед нас і прагне нашої любові. У другу чергу- це нашим ближнім , які спраглі любові, добра і милосердя. Світ відчуває спрагу діл милосердя. Тільки вони можуть вгасити спрагу народу і окремої людини, тільки вони можуть змінити світ на краще.                                ВЕДУЧИЙ 12. Нехай слова: «А ти чи дав напитися?»- залишуться глибоко у нашому серці й постійно спонукають нас до чинення діл милосердя, які вимагає від нас Христос. Лише тоді ми зможемо позитивно впливати на інших людей і самі йти дорогою, яка веде до неба.                                                                                                               ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО СВЯЩЕНИКА.